Я от думаю: “Може я занадто жо pстока по відношенню до власного сина?” Донька з сім’єю на кожні свята до мене приїжджає з чоловіком і дітьми. Нещодавно син подзвонив і сказав, що хоче відвідати мене з сім’єю у святвечір, але я сказала, що якщо він хоче приїхати, то нехай приїжджає один з онуком. Без дружини син не приїде. Наші відносини зіпсувалися після того, як він вирішив розлучитися з першою дружиною. Олену я дуже люблю, вона мені відразу дуже сподобалася.
Дівчина вихована, гарна, з хорошої сім’ї. Вони щасливі разом жили, Олена народила мені першого онука. Прожили вони разом п’ять років, а потім він десь зустрів цю Світлану. Не соромно їй було відводити чоловіка з сім’ї. Вони рік таємно зустрічалися, а потім вона поставила перед ним ультиматум. Сину, на жаль, не вистачило розуму зробити вибір на користь сім’ї.
Я його переконувала, намагалася напоумити, але він уперся. З Альоною у мене чудові стосунки і після розлучення. Я допомагаю їй, чим можу. Вона після розлучення присвятила себе карьере і дитині. Син сплачує алі менти, тількі хіба дитині потрібні ці гроші? Дитині потрібна повноцінна сім’я. Друга дружина нар одила від нього другого сина. Онука я люблю, але невістку я ніколи не прийму за те, що вона зруйнувала сім’ю.