“Потерпи ще трохи, люба, йому залишилося зовсім небагато. А потім квартира наша.” – почувши слова рідного сина в мене дух захопило.
Лежачи на ліжку, вдаючи, що дрімаю, я почув розмову сина з дружиною. — Потерпи ще трохи, люба, — казав мій син, — йому лишилося зовсім небагато. Що там? Роки два-три і все. А потім квартира наша. Ці слова вразили мене до глибини душі. Я не міг повірити, що після всього кохання, зусиль і виховання, які … Читать далее