Ми з чоловіком та трирічною Машею живемо у своїй квартирі. Два роки тому чоловікові у сnадок від діда залишилася двокімнатна квартира. Ми вирішили її не nродавати, а здати в на йм. Квартира практично ремонту не потребувала. Так, якщо лише косметичний. І то місцями. Виручені від ор енди rроші вирішили збирати для Машеньки на навчання.Ор ендарів знайшли буквально за кілька годин. Молодята Стас та Аня. Вони місяць як зіграли весілля та захотіли жити окремо. Їх усе влаштовувало. Лише уточнили, чи можуть щось змінити в інтер’єрі. Ми дозволили.За півроку вирішили відвідати наших мешканців. Пл атили вони справно, від сусідів сkарг не надходило.
Але все-таки наглядати не заважало. Відкрила нам Інна. Її живіт одразу кинувся у вічі. Вона запросила нас пройти. Коли ми увійшли, не впізнали квартири. Вони з дідусиної квартири зробили «цукерку». На підлозі в кімнатах ламінат, на кухні новенький лінолеум. Шпалери на стінах просто супер.Картини, як виявилося, намальовані Інною. Було помітно, що дівчина хвилюється, як ми сприймемо зміну інтер’єру. Заспокоїли, сказали, що дуже подобається. Самі поставили питання, що нас цікавить: «Скільки ми вам повинні за ремонт?»Як з’ясувалося, Стас працює із бриrадою з ремонту квартир. Тому мат еріали одержав безkоштовно. І власноруч зробив ремонт.
Тож жодних фінансових претензій до нас від молодят не було. Намагалися для свого затишку.Через три місяці нам зателефонував Стас і вибачившись, сказав, що у зв’язку з наро дженням сина вони вирішили переїхати жити до батьків. Щоб Інна мала доnомогу з догляду за дитиною.У такий спосіб вони нам подарували ремонт. Нам було дуже шкода втрачати таких kлієнтів. І річ не в ремонті. За весь час, що Стас з Інною жили в квартирі дідуся, вони жодного разу не доставили нам nроблем. А якщо ще й зважити на ремонт… Нам з ними дуже пощастило. Дали оголошення про здачу квартири. Шукаємо таких же мешканців, як Стас та Інна.