У нас із дружиною справи йдуть не надто добре. Невдовзі в нас буде друга дитина, але жити нам ніде. У нас є однокімнатна квартира, але, як ви розумієте, жити в чотирьох у такому просторі — це не найкраща ідея. Особливо шкода нашого сина, який не заслуговує на те, щоб не мати особистого простору. Наш старший хлопець не проти, що ми вирішили завести ще одну дитину, але розширюватися не плануємо. Хоча син ще малий, ми повинні поважати його особисті межі, але це буде складно, коли в нас з’явиться немовля, яке може розбудити всіх серед ночі.
Через цю ситуацію та через батьків дружини вона постійно переживає, адже їй не можна нервувати. А проблеми з її батьками… їх важко навіть описати. Батьки дружини живуть у великій 4-кімнатній квартирі та мають ще будинок у селі. І я говорю саме про справжній будинок, а не про якусь хатинку, як вони іноді описують. Дружина благала їх дозволити нам пожити у їхній квартирі, поки ми не зберемо грошей на нову, але вони не погоджуються.
Ми навіть натякнули, що можуть пожити в селі, але їм не подобається вода там, та й опалювати будинок важко. Я обіцяв, що подбаю про це, але вони все одно відмовляються. А мої батьки також не кращі. Знаючи нашу ситуацію, вони подарували свою трійку сестрі, яка живе там із чоловіком та донькою, а самі переїхали на дачу. Я попросив їх дозволити нам жити на дачі, а ми б здали свою квартиру та платили б їм за спільне проживання (таку ж пропозицію зробили й батькам дружини). Вони сказали, що подумають. Сподіваюся, приймуть позитивне рішення, адже поки що в нас немає інших варіантів.