Ми одружилися два роки тому, стали жити у моїй квартирі, яка мені дісталася від батьків. Через півроку я заваrітніла.На початку у мене були проблеми, але потім я почувала себе добре, ваrітність протікала нормально. Я була на дев’ятому місяці. Якось увечері у мене почалися пологи, викликали швидку — і мене відвезли до пологового будинку. Я спочатку хотіла одиночну палату, але в пологовому будинку мене перевели до загальної, хоча ми заздалегідь домовилися з ліkарем. Ліkар вибачився, бо одиночні палати були зайняті. Він пояснив, що в мене пологи почалися раніше, ніж він очікував.
Мене помістили до загальної ліkарняної палати. Спочатку в палаті, крім мене, нікого не було, це мене здивувало. Але за дві години привезли ще одну породіллю. Красива, струнка, живіт у неї був маленьким; Я подумала, що вона на шостому місяці вагітності.Але виявилося, що вона на дев’ятому – і має скоро наро дити. Потім до нас приєдналася ще одна дівчина. Вона мала величезний живіт. Не знаю чому, ці жінки не злюбили одна одну, між ними виникла якась неприязнь. Мій син наро дився вночі. Потім наро дила друга вагітна, а вранці третьої жінки не було: вона кудись зник. Я дізналася, що чоловік їй зрадив, поки вона лежала у ліkарні на збереженні.
Чоловік вибачився перед нею, і вона вибачила його: не хотіла втрачати його і залишати дитину без батька. Через кілька годин вона увійшла до палати без живота, взяла свою сумку, поклала речі та пішла. Вона відмовилася від дитини. У малюка були проблеми зі здоров’ям. Вона сказала, що їй не потрібна хвора дитина – і написала відмову.Моя сусідка по палаті зателефонувала чоловікові і розповіла йому про те, що одна жінка покинула свою дитину і заявила, що хоче усиновити покинутого малюка. Чоловік погодився. У день виписки вона вийшла з пологового будинку з двома малюками.Зараз ми часто зустрічаємось, гуляємо у парку з дітьми.